Чи потрібно каструвати домашнього кота і чи це шкідливо?
Зміст
Кастрація – оперативне втручання, яке проводять котам з метою видалення статевих залоз. Процедура не є обов`язковою для всіх вихованців, але допомагає усунути деякі особливості поведінки кота. Кастрацію проводять як для корекції поведінки самця, а й у медичних показанням. У разі травмування тварини, уродженої патології або за наявності будь-якого іншого показання кастрація стає обов`язковою процедурою, що призначається ветлікарем при діагностуванні хвороби. Але найчастіше власники домашніх вихованців самостійно вирішують каструвати кота, оскільки не планують використовувати його для подальшого розведення.
Існує чимало міфів про шкоду кастрації, але більшість із них спростовують фахівці. Але, як і при проведенні будь-якої операції, у кастрації є свої плюси та мінуси. Виникнення деяких ускладнень можна запобігти, якщо операцію проведе досвідчений ветлікар.
Кастрація - оперативне втручання, яке проводять котам з метою видалення статевих залоз. Процедура не є обов`язковою для всіх вихованців, але допомагає усунути деякі особливості поведінки кота. Кастрацію проводять як для корекції поведінки самця, а й у медичних показанням. У разі травмування тварини, уродженої патології або за наявності будь-якого іншого показання кастрація стає обов`язковою процедурою, що призначається ветлікарем при діагностуванні хвороби. Але найчастіше власники домашніх вихованців самостійно вирішують каструвати кота, оскільки не планують використовувати його для подальшого розведення.
Існує чимало міфів про шкоду кастрації, але більшість із них спростовують фахівці. Але, як і при проведенні будь-якої операції, у кастрації є свої плюси та мінуси. Виникнення деяких ускладнень можна запобігти, якщо операцію проведе досвідчений ветлікар.
Чи обов`язково каструвати домашнього кота?
Каструвати бажано тих котів, які живуть у квартирі та не виходять на вулицю. Порода не має значення і проводити кастрацію потрібно як сфінксам, британцям, мейн-кунам та шотландцям, так і безпородним вихованцям, які не братимуть участь у подальшому розведенні.
Обов`язковою така процедура є для котів-крипторхів. Як і звичайний кіт, крипторх мітить територію і може зачати, прирікаючи потомство на крипторхізм. Існує ще одна причина проводити операцію крипторхам. Насінник, що знаходиться в тілі вихованця і не опустився в мошонку після його народження, може стати причиною виникнення пухлини та загибелі домашнього вихованця. Діагностикою крипторхізму займається ветеринарний лікар, обмацуючи тіло піврічного кота в паховій області.
Можна не проводити кастрацію тим котам, які живуть у квартирі чи приватному будинку та періодично покидають його межі. Таким вихованцям необхідно тримати себе в тонусі, проведена операція лише нашкодить їх здоров`ю.
Оптимальний вік для стерилізації вихованця
Ветеринарні лікарі оптимальним віком для проведення хірургічного втручання вважають проміжок від 8 місяців до 1,2 року. До цього віку у вихованця завершується період статевого дозрівання, і наркоз він переносить набагато легше. Домашніх тварин, чий вік перевалив за позначку 5 років, каструють найчастіше лише за медичними показаннями, оскільки зрілий організм важко переносить наркоз, операція може завершитися загибеллю тварини.
Проводити операцію раніше ніж піврічний вік не рекомендується. Від народження і до 6-місячного віку кошеня інтенсивно зростає, а кастрація зупиняє процес формування систем та розвитку організму. Такий вік є оптимальним ще й тому, що кастрацію краще проводити до першого досвіду самця з кішкою. Кіт, що встиг "погуляти" до кастрації, після проведеної операції не зможе зробити зачаття самки, але в майбутньому не перестане кричати і вимагати кішку.
Раніше піврічного віку кошеня стерилізувати не можна. Операція з видалення статевих залоз у ранньому віці може призвести до зупинки розвитку уретри. У майбутньому це може стати причиною сечокам`яної хвороби.
Чи шкідливо проводити операцію?
Стерилізація вихованця допоможе позбавитися таких проблем:
- неприємний запах (кіт перестане мітити територію);
- скаргне нявкання (вихованець перестане вимагати кішку);
- зникне агресивність кота.
Кастровані коти, згідно зі статистикою, живуть на кілька років довше за звичайних вихованців. Знижується у стерилізованих домашніх тварин та ризик виникнення онкологічних захворювань.
З мінусів проведення такого роду хірургічного втручання можна виділити важкий післяопераційний період. Введення наркозу негативно позначається на стані здоров`я вихованця. Існує ризик запалення швів та кровотечі. Перед операцією ветлікар зобов`язаний провести низку аналізів, оскільки стерилізувати хворого вихованця категорично заборонено. При проведенні операції досвідченим ветеринарним лікарем ризик ускладнень зводиться практично до нуля.
Після проведення хірургічного втручання коти починають стрімко набирати вагу у зв`язку з великим споживанням їжі. Вага кастрованого кота може досягти позначки 12 кг. Більшість ветеринарів з метою запобігання таким проблемам рекомендують перекладати домашнього вихованця після операції на спеціалізований корм для кастрованих котів. Обмежень у питві не повинно бути, інакше у тварини може розвинутися сечокам`яна хвороба.
Міфи про шкоду кастрації
Існує кілька поширених міфів про небезпеку кастрації:
- Стерилізований кіт страждає без статевого контакту із самками. Більшість господарів вважають, що позбавляють кота задоволення від в`язання з кішками. Але вони не враховують того, що для котів це лише реалізація інстинкту з метою продовження роду. Набагато більше страждатиме некастрований вихованець, будучи замкненим у квартирі, без можливості контакту із самкою.
- Після кастрації вихованець стає агресивним. Таке твердження неправильне з точністю до навпаки. Після проведення операції домашній кіт стає більш ніжним і поступливим, навіть якщо до неї був схильний до прояву агресії.
- Кастровані коти схильні до появи сечокам`яної хвороби. Причиною виникнення сечокам`яної хвороби у домашніх вихованців стає не операція, а недостатнє споживання води, різні інфекції та великий вміст білка у щоденному раціоні тварини.
- Каструвати кота небезпечно, оскільки високий ризик ускладнень. Якщо операцію проводив кваліфікований ветеринарний лікар, то тяжких наслідків для вихованця вона за собою не спричинить.
Правила післяопераційного догляду
Реабілітаційний період у домашніх вихованців триває близько двох днів. За цей час організм тварини поступово відновлюється після хірургічного втручання, а господарям варто приділити більше уваги його стану. У першу добу та за 12 годин до початку операції вихованця не можна годувати. Відходити від наркозу тварині буде важко, і її може нудити. З цієї причини він може відмовлятися від їжі та пиття. Господарям доведеться нагодувати вихованця рідкою їжею у невеликих кількостях із шприца без голки на другий день після проведеної операції.
Наркоз стає причиною дивної поведінки тварини у перші 8 годин після проведеної операції. Кіт може намагатися сховатись під ліжко або в будь-яке інше затишне місце у будинку, тому за ним потрібно ретельно стежити. Сховавшись, вихованець може довгий час не покидати свого притулку. За цей час шви можуть загноїтися, а кіт страждатиме від виснаження.
У перші дві доби потрібно підкладати під кота спеціальну пелюшку, оскільки в цей період можлива неконтрольована робота сечового міхура та кишечника. Координація рухів у цей період у вихованця буде порушена, тому класти його на високий диван чи ліжко не можна.
